24 лютого

Сьогодні, 24 лютого, українці відзначають чергову річницю початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Цей день назавжди закарбувався в історії як точка відліку нової боротьби за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.

Три роки тому Україна прокинулася від вибухів. Те, що мало стати швидкою окупацією, натомість перетворилося на героїчний спротив народу, який не скорився, не втратив віру і продовжує боротися за кожен метр рідної землі.

За цей час Україна змінилася. Ми стали сильнішими, стійкішими, об’єднаними спільною метою – перемогою. Збройні сили України довели свою могутність, зупинивши ворога і відвоювавши значну частину захоплених територій. Волонтери, лікарі, рятувальники, вчителі, енергетики, всі, хто своєю працею підтримує тил, – стали частиною великої армії спротиву.

Кожен день цієї війни – це історія героїзму. Це відвага військових, які ціною власного життя стримують ворога. Це незламність цивільних, які відбудовують міста після ракетних ударів. Це мільйони українців, які підтримують армію, допомагають постраждалим і несуть нашу правду світові.

Цей день – не лише про боротьбу, а й про скорботу за тими, хто віддав своє життя за Україну. Тисячі військових і мирних жителів стали жертвами цієї жорстокої війни. Ми пам’ятаємо їхні імена, їхні подвиги, їхні обличчя. Їхня жертва не буде марною – їхня справа живе в нас, у кожному, хто продовжує боротьбу.

За ці роки наша держава здобула підтримку багатьох країн. Український прапор майорить на головних площах світу, а українське слово звучить у парламентах і міжнародних організаціях. Ми довели всьому світові, що Україна – це країна сильних, сміливих і непереможних людей.

Сьогодні також відзначається Національний день молитви за Україну – день, коли українці по всьому світу єднаються в молитві за мир, за воїнів, за всіх, хто бореться і страждає. Віряни різних конфесій збираються у храмах, моляться вдома чи на вулицях міст, просячи Господа про захист, перемогу та справедливість.

У цей день ми звертаємося до Бога з надією та вірою. Віра додає нам сил у найтемніші моменти, допомагає витримати біль втрат і надихає йти вперед. Україна молиться за своїх захисників, за тих, хто перебуває в окупації, за тих, хто чекає повернення додому.

Хоча війна триває, ми знаємо: наша боротьба не даремна. Кожен день опору наближає нас до перемоги, до повернення всіх наших територій, до відновлення країни і справедливості.

Сьогодні ми всі – воїни: на фронті, у тилу, на дипломатичних майданчиках, у навчальних класах, на заводах, у лікарнях. Ми всі – Україна, і разом ми йдемо до перемоги.

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

Слава Україні! Героям Слава!